Україна, Україна…

передчуття

Карма важна, но ещё важнее избрание.

…Каждый камень, брошенный в вас,

увеличивает башню вашу.

Живая Этика

Україна, Україна,

Добра матінко моя,

Не жени свого ти сина

За далечії края.

Народився я на сході,

Зірки з неба не бажав,

Працював, то на заводі,

То мистецтво пізнавав.

Ось, вірши почав складати,

Філософськії пісні,

Все готов тобі віддати,

Тільки, рідна, не жени.

Бо ж поїду на гастролі,

У далеку сторону,

Защемить усе до болю,

Хоч зривай оту струну.

Що ж робити, як цінують

Ці пісні на чужині,

Моє серце всюди чують,

А у тебе – якось ні…

Куди тільки не звертався,

З ким я вже не розмовляв,

Всюди на сміх наривався,

Та на дулі потрапляв.

Депутати носом крутять,

Профспілки плечима жмуть,

Підприємці «воду мутять»,

А народ – то верть, то круть…

Так, пісні мої незвичні,

Не ліричні, та жорсткі,

Часом може й не музичні,

Не попсові, не дзвінкі.

Через край, мовляв, правдиві,

Езотерикой язвлять,

Драматичні та жахливі,

Серце жмуть, в очах горять.

Що ж поробиш, як з роками,

Ми до прірви підійшли,

Разом, власними думками

Від Любові відійшли.

Не співати, а кричати

Може то прийшла пора,

Та єднати вже почати

Обидва береги Дніпра.

Від Америки до Сходу,

Де пустеля та гора,

Від екватора до льоду –

Обидва береги Дніпра…

Україна, Україна,

Рідна Матінко моя,

Не жени свого ти сина

За далечії края.

Бог надав нам разом жити,

Щоби мир зростав у нас,

Щоби вчилися любити,

Доки є на це ще час…

26 грудня 2008 р.

3.15

image464